Українська децентралізована модель оборонної промисловості, що дає простір для креативності, є ефективнішою за російську систему жорсткого державного контролю.
Таку оцінку озвучив міністр оборони Бельгії Тео Франкен під час виступу на відкритті 5-ї Європейської конференції з питань оборони та безпеки у Брюсселі, передає Укрінформ.
Бельгійський міністр констатував, що попри переведення російської економіки на воєнні рейки, московський військово-промисловий комплекс продовжує копіювати застарілу радянську схему – централізоване управління за повного державного контролю.
Ключовою фігурою цієї системи, за словами Франкена, є керівник "Ростеху" Сергій Чемезов. Однак його роль міністр оцінив критично.
"Він не промисловець, а "апаратник", продукт ФСБ, так званих силовиків. Вони домоглися контролю майже над усім Радянським Союзом, всією Російською Федерацією. Коли ви чуєте про підприємця, який випав з вікна в Росії, це означає, що агент ФСБ, друг Путіна має зайняти його місце", – не приховував іронії міністр.
Франкен визнав, що модель централізованого контролю має певні переваги – вона дозволяє швидко ухвалювати рішення та масштабувати виробництво. Проте системні вади роблять її принципово неефективною.
"Контракти відповідають політичним пріоритетам, а не ринковій логіці. Вони не залишають місця ні реальній підзвітності, ні простору для незалежних інновацій. Вони можуть дати обсяги, але не креативність. Вони копіюють, але не впроваджують інновації. Вони можуть здаватися грізними, проте вони крихкі. Вони завжди будуть на крок позаду", – підсумував бельгійський очільник оборонного відомства.
Зовсім інакше міністр оцінив українську модель – динамічну екосистему малих підприємств, що розвивається "знизу вгору".
"Команди інженерів та ІТ-фахівців у гаражах розробляють дрони та засоби радіоелектронної боротьби. Ці стартапи прагнуть результату, бо працюють у країні, яка цінує свободу та підприємництво. Їхні сильні сторони - у винахідливості та адаптивності. В Україні необхідність стала матір'ю інновацій. Результати не менш вражаючі", - підкреслив Франкен.
На підтвердження своїх слів міністр навів конкретні приклади українських технологічних проривів. Він нагадав, що саме українські стартапи стали піонерами у розробці та масовому виробництві FPV-дронів для військового застосування.
Франкен також відзначив українські морські безпілотники, інновації у сфері технології роїв дронів та інтеграцію штучного інтелекту для наведення і розпізнавання цілей.
"Ці інновації були розроблені швидко з урахуванням економічно ефективного виробництва. Це показує явну перевагу відкритого, децентралізованого промислового ландшафту над неповороткою державною системою", – резюмував міністр оборони Бельгії.
Таким чином, Франкен фактично представив український досвід як зразок для наслідування – модель, де свобода підприємництва та децентралізація породжують інновації, які виявляються ефективнішими за масштабні, але бюрократизовані державні корпорації авторитарних режимів.
